«Це я така у бабу Устю» — це автобіографічна історія про шестирічну Наталочку, яка живе в Криму й більшість часу проводить із бабусями та дідусями, поки батьки на роботі. Особливе місце в її житті займає прабабуся Устя — жінка, якій ось-ось виповниться сто років.
Книга побудована як низка коротких епізодів із дитячого життя. Наталочка дивиться на світ очима дитини — щиро, без фільтрів, інколи кумедно й дуже точно. Вона дивується дорослим, які «кажуть одне, а роблять інше», спостерігає за їхніми звичками, ставить прямі питання про смерть, бідність, минуле.
Разом із бабусею Шурою вона вчиться працювати з вовною: чистити її від сміття, розчісувати, прясти, в’язати. Через розповіді старших дізнається, як колись заготовляли очерет, продавали його, купували шерсть, в’язали кофтини й везли їх човном на базар. Через прості побутові сцени відкривається життя попередніх поколінь — без пафосу, але з гідністю.
Є й епізоди з прабабусею Устею — спільні ігри, розмови, вигадані казки. Устя не вміє читати й писати, зате вміє розповідати історії — і саме ці казки стають містком між століттями. Наталочка намагається зрозуміти, чому дорослі такі дивні, чому одні речі можна, а інші — ні, чому потрібно поводитися тихо на цвинтарі, і як це — жити сто років.
У книжці багато світла: катання на санчатах із дідом, пиріг після прогулянки, запах вовни, сімейні жарти. Але є й розмови про втрату, про старість, про час — подані просто, без моралізаторства.
Це історія про зв’язок поколінь, про дитинство, яке пахне пирогом і шерстю, і про те, як родина формує людину. Книга читається легко, але залишає глибоке післясмакування — бажання подзвонити своїм рідним або згадати, ким ти був у шість років.
Якщо хочеться тепла, чесності й живої пам’яті — «Це я така у бабу Устю» варта прочитання.
Маленька Наталочка живе в Криму, і їй шість років. Вона вміє читати й писати і дуже хоче, щоб їй скоріше виповнилося сім, адже тоді можна буде ходити до школи. Зараз же, поки батьки на роботі, дівчинка здебільшого проводить час зі своїми бабусями й дідусями. Зокрема — з прабабусею Устею, якій ось-ось виповниться сто років! Як це — гратися в наздоганялки та ховайка з такою старенькою бабусею? Як живе прабабуся? Чому не вміє складати конструктор і не цікавиться коміксами?Скільки казок може вигадати прабабуся, та чому всі кажуть, що Наталочка на неї схожа? І головне питання: чому дорослі такі диваки?
Це дуже затишна історія про сімейне тепло, важливість родини, цінність розказаних казок і часу, проведеного разом. Із неї ви також дізнаєтесь про культурні традиції та побут українців різних поколінь. Основою книжки стали справжні події з дитинства авторки.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли) для скачки, оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки. Для того щоб отримати книгу, ми пропонуємо пропонуємо вам список посилань інтернет-магазинів для того, щоб ви змогли купити, слухати читання книги (аудіокнигу в mp3 (мп3)), завантажити / скачати або читати онлайн повну версію книги «Це я така у бабу Устю» Наталі Місюк та насолоджуватися нею.
Як правило, на сайтах-партнерах ви зможете знайти такі формати книги «Це я така у бабу Устю» Наталі Місюк: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (епаб), pdf (пдф) українською мовою, які підійдуть на такі пристрої як - електронна книга (Amazon Kindle, PocketBook чи Onyx), телефон на Андроїд (android), айфон, ПК (комп'ютер), айпад.
Якщо ви є правовласником книги «Це я така у бабу Устю» Наталі Місюк і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
