Книга «Сирени» Емілія Гарт

Люсі прокидається серед ночі й із жахом усвідомлює, що мало не задушила чоловіка, з яким колись була близька. Не розуміючи, як це сталося, вона вирушає до сестри Джес, сподіваючись знайти відповіді. Але будинок на самотньому узбережжі Комбер-Бея зустрічає її порожнечею — Джес безслідно зникла. Натомість Люсі знаходить містечко, оповите дивними легендами: тут говорять про чоловіків, які десятиліттями безслідно зникають у морі, про немовля, знайдене в прибережній печері, і про жіночі голоси, що нібито долинають із хвиль. Чим довше тривають пошуки, тим тісніше сьогодення переплітається з моторошними снами та давніми таємницями.

Паралельно роман переносить читача в 1800 рік. Сестер Мері та Елізу силоміць відправляють з Ірландії на кораблі каторжників до Австралії. Під час довгої подорожі вони починають помічати у собі незрозумілі зміни, а море, якого вони боялися з дитинства, дедалі наполегливіше кличе їх до себе. Історія розгортається одразу в кількох часових площинах, поступово відкриваючи зв’язки між героїнями, розділеними двома століттями. У романі багато загадок, родинних секретів, символізму моря та мотивів, навіяних міфами про сирен. Водночас це дуже людська історія про сестринську любов, пережиту травму, боротьбу за власний голос і прагнення знайти себе навіть тоді, коли минуле не відпускає.

Після успіху роману «Веярд» Емілія Гарт знову звернулася до теми жіночої спадковості, поєднавши історичну достовірність із фольклором та магічним реалізмом. Критики особливо відзначають похмуру, майже гіпнотичну атмосферу, яскраві описи австралійського узбережжя й уміння авторки поступово нарощувати напругу, дозволяючи таємницям розкриватися сторінка за сторінкою. «Сирени» — це роман, який затягує не стрімкою гонитвою за відповідями, а густою атмосферою, сильними героїнями й відчуттям, що море пам’ятає набагато більше, ніж готове розповісти. Саме тому після перших сторінок дуже важко втриматися й не дізнатися, куди зрештою приведе цей загадковий поклик хвиль.