Книга «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят» Дар’я Анцибор

Назва: Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят
Автор: Дар’я Анцибор
Рік: 2023
Жанри: Мистецтво та культура | ✅ Сучасна проза | Сучасна українська література
Кількість сторінок: 252
ISBN: 978-617-8299-45-3
Оцінити:
1. 5
2. 4
3. 3
4. 2
5. 1
(1 голос, в середньому: 5 з 5)

Про книгу «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят» Дар’ї Анцибор

Коли настає кінець року, нас оточує святкова атмосфера, наповнена прикрасами ялинок, запахом мандаринів та відчуттям дива. Святкові традиції, які ми обираємо, чи це чекання святого Миколая під подушкою чи під ліжком, створюють атмосферу чекання несамовитого. Але чому ми обираємо саме ці символи та чекаємо саме цих гостей?

У святковий період, ми збираємося родиною, смакуємо дванадцятьма стравами, співаємо колядки та роздаровуємо подарунки. Це особливий час, коли ми робимо підсумки минулого року і ставимо перед собою нові мети. Зимові свята — це час магії, єднання та любові.

Проте, за всією цією святковою красою ховаються історічні та культурні аспекти. Які символи втілені в українському Різдві? Чому святий Миколай так важливий, і як його сприймаємо порівняно зі Святим Миколаем? І що насправді представляє Дід Мороз — чи це повністю винахід радянської культури? Коли почалося прикрашання ялинки, і чи стала вона заміною дідуха?

Книга “Під подушкою чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят” авторства Дар’ї Анцибор розглядає ці питання та надає детальний огляд святкових традицій, віри в диво та еволюції святкування Різдва в українському суспільстві. Якщо вас цікавлять корені та таємниці зимових свят, радимо вам відкрити сторінки цієї книги.

Кінець року неможливо уявити без прикрашання ялинок, шарудіння подарунків, запаху мандаринів, заспіву колядок, вертепної ходи, тематичного декору і відчуття дива. Ми віримо, що до нас завітає святий Миколай і залишить гостинець. Байдуже, під подушкою, під ліжком чи на підвіконні…

Згодом ми зберемося родиною на Різдво — з кутею, дванадцятьма стравами й колядками: хтось на 25 грудня, хтось іще звично на 7 січня. На Новий рік дехто, можливо, ще чекатиме на Діда Мороза, хтось на Санту, а інші просто обміняються подарунками, привітаннями й побажаннями. Але для кожного це особливий період, коли підбиваємо підсумки року, намагаємося намітити цілі на наступні 365 днів і відчути магію єднання, надії й любові.

Навколо круговерті зимових свят, окрім магічності, завжди присутні питання й історичної складової. Яких символів сповнене традиційне й сучасне українське Різдво? Чому ми чекаємо Миколая і який він має зв’язок із Сантою? Хто такий Дід Мороз і чи правда, що він — повністю продукт радянської культури? Коли українці почали прикрашати ялинку і чи можна казати, що вона заступила собою дідух? Як співіснували практики святкування Різдва у містах і в селах? Як формувалися нові канони свята під впливом радянської влади й у часи незалежності?

Зимові свята — це сімейні традиції, віра в диво, смаколики й подарунки. Ґрунтовне дослідження антропологині Дар’ї Анцибор «Під подушку чи під ялинку» допоможе вам дізнатися, як і коли ці уявлення утвердилися.

Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли) для скачки, оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки. Для того щоб отримати книгу, ми пропонуємо пропонуємо вам список посилань інтернет-магазинів для того, щоб ви змогли купити, слухати читання книги (аудіокнигу в mp3 (мп3)), завантажити / скачати або читати онлайн повну версію книги «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят» Дар’ї Анцибор та насолоджуватися нею.

Як правило, на сайтах-партнерах ви зможете знайти такі формати книги «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят» Дар’ї Анцибор: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (епаб), pdf (пдф) українською мовою, які підійдуть на такі пристрої як - електронна книга (Amazon Kindle, PocketBook чи Onyx), телефон на Андроїд (android), айфон, ПК (комп'ютер), айпад.

Якщо ви є правовласником книги «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят» Дар’ї Анцибор і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.

Цитати з книги «Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят» Дар’ї Анцибор

Через популяризацію серед народу різдвяних містерій неписьменному селянству дохідливо й наочно доносили догмати християнського вчення. Водночас нав’язувалися «регламентовані» церковні колядки замість народних, які часто-густо мали дохристиянські сюжети й далекі від християнства традиції виконання. Тож, так чи інакше, різдвяні звичаї поширювалися. Десь завдяки народній традиції, яка освоювала містерії, вертепи і ялинки, десь уже більше завдяки церкві, яка зрозуміла, що варто очолювати процеси, поки вони не вийшли з-під контролю остаточно. Простіше було заохочувати вірян ставити вдома ялинку як нагадування про Едем і переосмислювати її декорування на християнський лад.

Треба згадати, що любов до салютів і петард справді дуже давня, і в Європі вона сягає Середньовіччя. На українські землі феєрверки ввійшли в моду у XVIII столітті. Провести новорічний салют доручали Генеральній артилерії. За ці кілька днів вона витрачала до половини річного запасу пороху й петард. Козацькі феєрверкери не лише вправно стріляли з гармат, але й фігурно викладали вензелі з ініціалами гетьмана та іменитих гостей із порохових свічок і ґнотів. Розваги з салютами були популярні протягом наступних століть. Через пережитий під час війни досвід для українців ці звуки є такими тригерними, що наразі важко уявити, коли феєрверки знову асоціюватимуться зі святом. Тим часом гучне святкування — це й досі одна з головних особливостей не лише європейської новорічної ночі. У XVIII - XIX століттях по всій Європі стріляли й підпалювали порох. Про гучні стрілянини в різних українських містах часто згадують в історичних і літературних джерелах. Наприклад, публіцист Павло Морозов, писав про одеський звичай стріляти з рушниць і пістолетів усю ніч напередодні Різдва й Нового року. Але так було лише до 1825 року, далі традиція затихла. Окрім цього, довго жив звичай розстрілювати кутю з рушниць на Водохрещу.

Первинно практики обдаровувати одне одного на Різдво не існувало. Її пов’язали з біблійною оповіддю про трьох волхвів уже згодом. Спочатку символічні дарунки дітям пов’язувалися саме з Миколаєм Мирлікійським.

Сьогодні чимало українців вірить, що Миколай — споконвічний, органічний, питомий, автентичний, словом, наш справжній дарувальник. Натомість Дід Мороз — штучно створений у радянські часи дідуган-покруч. Проте насправді все було набагато заплутаніше, а тому цікавіше. На слов’янських теренах Миколай мав свої особливості, і дуже важливо це розуміти, щоб скласти повну картинку.