Прощай, прощай! Вже берег зник, Лиш мріє далина. I свист вітрів, і меви крик Над відхланню луна. Сідає сонце. Ми в той край Мчимо серед стихій. До завтра, сонця лик! Прощай! Добраніч, краю мій!
По ночі знову ти зійдеш, Народжуючи день. Побачу небо, даль без меж, Не Англію лишень. I стане пусткою мій дім, Жилий схолоне дух. I лиш на пустирі глухім Завиє пес — мій друг.
— О юний паже, що тобі? Не бійся, не тремти. Це шквал тебе ляка в плавбі Чи змерз під штормом ти? Не треба сліз. Наш корабель Міцний і знає шлях,- Він мчить між рифів і між скель, Мов сокіл в небесах.
— Хай шторм реве, гуркоче грім, Безодня хай кипить,- Та ж, пане Чайльд, біда не в тім, Не тим душа болить: Я неньку, батька серед слуг Покинув при дворі; Тепер зі всіх — лиш ви мій друг Та ще один — вгорі.
Благословив мене татусь, Сумуючи лиш мить, Матуся ж, доки не вернусь, Все буде сльози лить. — Мій любий хлопче, геть печаль, А сльози — й поготів! Я й сам би плакав, та, на жаль, Вже серцем скам’янів.
Мій латнику, іди сюди, Чого тремтиш отак? Чи ти від моря ждеш біди, Чи на вітрах закляк? — Негода, пане, не ляка, Стрічав я і біду, Та вдома кинув я синка, Дружину молоду.
Де замок ваш, озера й лан, Вони живуть сумні, Й на мене ждуть, кленуть талан I плачуть день при дні. — То правда, хлопче, та дарма,- Печаль свою забудь! Ось я один, то й жартома Пускаюся у путь.
Жіночі сльози — лиш мана, Облуди джерело: Нагляне іншого вона,- I сліз — як не було. Не жаль минулого мені, I море не страшить. Нема у рідній стороні За ким мені тужить.
Один! Один! Кругом вода, Вода без краю й меж… Ніхто мене там не згада, I я — нікого теж. Лиш пес завиє. А мине В розлуці кілька літ,- Він, вірний іншому, мене Порве біля воріт.
Вперед, корабле мій, лети, Морську глибінь долай! Примчи у будь-які світи, Але не в рідний край. Вітання шлю морським валам, А вдасться доплисти,- Чужим вітання берегам! О краю мій, прости!
Аналіз вірша «Паломництво Чайльд Гарольда» Джорджа Гордона Байрона
Книга “Паломництво Чайльд Гарольда” Джорджа Гордона Байрона є вражаючим нарисом подорожей автора Європою в 1809-1811 роках. У ній віддзеркалені особисті думки та враження Байрона від його мандрівок. Поема вперше побачила світ у 1814 році. Вона розповідає про розчарування автора у лицемірному світі та його боротьбу зі злом шляхом віддалення від цього суспільства. Щоб дізнатись більше, рекомендуємо прочитати книгу самостійно.
В основі поеми власні спогади і враження Байрона, який в 1809-11рр. мандрував країнами Європи. Вперше була опублікована у 1814р.
Розрив з лицемірним і розпусним світським суспільством і подолання зла шляхом самоусунення від його носіїв.
На нашому сайті Ви можете прочитати онлайн, ознайомитись з аналізом вірша «Паломництво Чайльд Гарольда» Джорджа Гордона Байрона, а також відгуками. У нас ви можете насолоджуватись та читати онлайн вірш «Паломництво Чайльд Гарольда» Джорджа Гордона Байрона українською мовою повністю, без реєстрації та смс на будь-якому гаджеті - телефоні з ОС Андроїді (Android), айфоні (IPhone), ПК (комп’ютері), айпаді чи електронній книзі (Amazon Kindle, PocketBook чи Onyx) .
Відгуки на вірш «Паломництво Чайльд Гарольда» Джорджа Гордона Байрона
Залишити відповідь