Книга «Очима Клоуна» Гайнріх Бьолль

Ганс Шнір — двадцятисемирічний професійний клоун. Він походить із заможної протестантської родини, не належить до жодної конфесії та заробляє виступами в різних містах. Для Ганса клоунада — не легковажна розвага, а мистецтво, що вимагає точності й чутливості. За сценічною маскою він ховає самотність, але водночас саме професія дає йому право говорити незручну правду. Після невдалого виступу Ганс повертається до квартири в Бонні з травмованим коліном, майже без грошей і без певності, що зможе продовжити кар’єру. Він дедалі частіше п’є, страждає від мігреней і меланхолії. Найболючішим залишається розрив із Марі — жінкою, з якою він прожив кілька років. Вона пішла від нього, щоб одружитися з католиком Цюпфнером і повернутися до життя, яке відповідало б вимогам її релігійного оточення.

Події розгортаються протягом одного вечора. Ганс телефонує родичам і знайомим, просить допомоги, сперечається та поступово занурюється у спогади. Перед читачем відкриваються його дитинство за нацистського режиму, складні стосунки з батьками, родинна втрата під час війни, початок артистичного шляху та життя з Марі. Так кілька годин у порожній квартирі перетворюються на майже повну біографію героя. Розмовляючи з людьми зі свого минулого, Ганс щоразу натрапляє на фальш. Колишні прихильники нацизму тепер називають себе демократами й гуманістами. Заможні члени родини проповідують відповідальність, але не виявляють співчуття до близького. Представники католицького середовища говорять про любов, проте більше переймаються офіційним шлюбом, конфесійними правилами та зовнішньою пристойністю.

Ганс бачить ці суперечності надзвичайно чітко, але сам не є бездоганним суддею. Він талановитий і дотепний, водночас егоїстичний, образливий, залежний від Марі та схильний перетворювати власний біль на центр усього світу. Йому можна співчувати й одразу ж сердитися на нього. Саме ця психологічна неоднозначність не дозволяє роману перетворитися на просту авторську проповідь.

«Очима клоуна» варто придбати читачам, які люблять інтелектуальну класику, соціальну сатиру та складних ненадійних оповідачів. Бьолль поєднує їдкий гумор, внутрішній монолог і болісну історію втраченого кохання, щоб поговорити про особисту свободу, пристосуванство й ціну чесності. Це гірка, дотепна і все ще актуальна книжка про суспільство, яке охоче сміється з клоуна, але боїться почути те, що він насправді говорить.