Вірш «Хотів би жити знов у горах» Джорджа Гордона Байрона
Хотів би жити знов у горах Дитям безжурним, як колись, Блукать між скель, в морях суворих Між хвиль розбурханих нестись. Моя ж душа, мов птах прип’ятий, Що прагне скель і висоти, Страджае в Англії пихатій, В краю лукавства й німоти.
Дай утекти мені, талане, На лоно урвищ і горбів, Забудь всі титули й кайдани, Лаку з вельможних і рабів. Веди мене на хмурі скелі, Де стогне грізний океан,— Верни в дитинства дні веселі, Дай серцю відпочить од ран.
Я мало жив, та відчуваю: Чужий я в цьому світі лжі. Навіщо ж темрява ховає Той знак останньої мела? Я спав, я снив про щастя, доки Не заступив тих марень гніт,— То, Правдо, промінь твій жорстокий Вернув мене у ниций світ.
Кого любив — давно нема вже, Та й друзі розійшлись, як дим. Надію втративши назавше, Вже й серце стало крижаним. Хай інколи тамує келих Скорботу й біль, нехай уста Сміються між питців веселих,— Я серцем завжди сирота.
Як слухать ляси разуразні Не друзів і не ворогів, Кого у тлум строкатий блазнів Маєтність або сан привів! Де ж друзів коло? Чом не склалась Та приязнь вірна і свята? Набрид мені вертепний галас І втіх нещирих марнота.
А ти, о Жінко, світоч вроди, В тобі розрада і любов, Та в серці в мене стільки льоду, Що я й до тебе охолов. Цей світ лукавства і облуди Я б промінять на край хотів, В якому вільно дишуть груди Між темних урвищ і хребтів:
Туди б, з незлобним серцем, в бурю, На те безлюддя, до стихій! Волію пустку дику й хмуру, Таку ж, як дух похмурий мій. О, як мені з душного світу, Мов голуб до свого кубла, У небо грозове злетіти, В кочівлю сонця та орла!
1807
Аналіз вірша «Хотів би жити знов у горах» Джорджа Гордона Байрона
Книга “Хотів би жити знов у горах” пропонує вам заглибитися у внутрішній світ поета, що відчувається у його монолозі, покликаному розкрити найглибші роздуми та прагнення. Байрон, живучи у відчуженій духовній пустці, без кохання та справжніх друзів, відображає ті самі почуття, що хвилювали його сучасників. В його поезії ви віднайдете відтінки основних проблем епохи, яка йому належить. Автор систематично розкриває ілюзію високого становища в суспільстві, багатства, кохання та дружби, переконуючи, що ці зовнішні блага лише приховують справжню вартість — свободу і волю. Якщо вас зацікавили ці теми, радимо вам зануритися у сторінки книги, де ви знайдете більше відповідей на свої питання.
Це внутрішній монолог поета, який живе у духовній пустці, без любові та друзів. Такі самі ідеї турбували його сучасників. Тому поезія Байрона віддзеркалює основні проблеми того часу.
Автор послідовно розвінчує жадані для багатьох людей життєві блага: високе становище в суспільстві, багатство, кохання, спілкування в колі друзів. Він вважає, що ці блага дають лише ілюзію щастя, але забирають те, що має справжню цінність, — свободу, волю.
На нашому сайті Ви можете прочитати онлайн, ознайомитись з аналізом вірша «Хотів би жити знов у горах» Джорджа Гордона Байрона, а також відгуками. У нас ви можете насолоджуватись та читати онлайн вірш «Хотів би жити знов у горах» Джорджа Гордона Байрона українською мовою повністю, без реєстрації та смс на будь-якому гаджеті - телефоні з ОС Андроїді (Android), айфоні (IPhone), ПК (комп’ютері), айпаді чи електронній книзі (Amazon Kindle, PocketBook чи Onyx) .
Відгуки на вірш «Хотів би жити знов у горах» Джорджа Гордона Байрона
Залишити відповідь