Книга «Гірашки» Вікторія Климчук-Длугач

Двоюрідні сестри Олена й Соля приїжджають із міста на канікули до бабусі та швидко вливаються в місцеву підліткову компанію. Ворожіння на картах, викликання пікової дами, вечори в халабуді, купання в річці, крадені фрукти й перші симпатії створюють атмосферу майже ідеального літа. Поруч — упізнавані прикмети початку двотисячних: Барбі, журнали «Кул Гьорл» і «Космополітен», серіали «Баффі — переможниця вампірів» та «Всі жінки — відьми», мультфільм «Злюки бобри».

Проте книжка починається з похорону шістнадцятирічної Богдани, яка потонула під час походу компанії на річку. Оповідь повертається на три тижні назад, щоб поступово відновити перебіг подій. Що сталося біля води? Чи можна було врятувати Богдану? Хто говорить правду, а хто приховує власну провину? Події показано очима сімох підлітків. Кожен має свої страхи, образи й таємниці, тому загальна картина змінюється залежно від оповідача. Саме така багатоголосість робить персонажів живими, а психологічну загадку — особливо напруженою. Підліткам доводиться швидко дорослішати у світі, де дорослі нерідко лише прикидаються відповідальними.

Слово «гірашки» в поліській говірці означає іграшки або забавки. У контексті роману назва звучить майже як попередження: дитячі ігри закінчуються, коли з’являються справжня смерть і незворотні наслідки. Діалектна мова персонажів додає оповіді волинського колориту, а незнайомі слова пояснюються у зносках.

Книжка зацікавить шанувальників сучасної української прози, психологічних драм, підліткових історій і сюжетів із поступовим розкриттям таємниці. «Гірашки» приваблюють ностальгією за початком двотисячних, але не обмежуються нею: це емоційна й чесна історія про мовчання, відповідальність і мить, коли дитинство закінчується назавжди.