«Діло діточе» — це тепла, дотепна й водночас пізнавальна мандрівка в дитинство наших прабабусь і прадідусів. Книга розповідає про п’ятьох дітей із різних куточків України кінця ХІХ століття — з Гуцульщини, Поділля, Полісся, Полтавщини та Буковини. Через їхні історії ми бачимо, як народжувалися, росли, навчалися, бавилися й дорослішали українські діти понад сто років тому.
Автори починають із самого народження: як повитуха «перерізала пута», чому хлопчикам пуповину могли перерізати на сокирі, а дівчаткам — на гребінці, і як це нібито визначало майбутню долю. Ви дізнаєтеся, як обирали імена — інколи за святцями, інколи всупереч місцевим забобонам, а подекуди священик називав мало не всіх однаково.
Далі — перші роки життя: що таке «кукла» і «мозочок», чим заспокоювали немовлят, як уберігали від «лихого ока» і чому дітей іноді навмисне називали «негарними», аби відвести біду. Маленькі герої вчаться ходити, і батько «перерізає путу», аби дорога в житті була легкою. Вони заплітають перші коси, отримують обереги, починають допомагати по господарству.
Книга не ідеалізує минуле: дитинство тоді було коротким, а обов’язків — багато. Та водночас воно було наповнене обрядами, примовками, грою, вірою в диво. Тут є і святкові традиції — наприклад, вирізані гарбузи на Маковея, і дивовижні дитячі ласощі на кшталт «солодких ріжків» із керобу, і весільні обряди, з яких народилися знайомі нам вислови на кшталт «тримати свічку».
Окрема насолода — ілюстрації Катерини Дудки: ніжні, атмосферні, з увагою до деталей одягу й побуту. Вони роблять минуле живим і близьким, дозволяють буквально «побачити» маленьких гуцулів, подолян, поліщуків.
Це книжка, яку справді цікаво читати разом: дорослі впізнають у ній історії зі спогадів своїх бабусь і дідусів, а діти — відкриють, що їхні ровесники сто років тому теж боялися темряви, любили солодке й мріяли про майбутнє.
«Діло діточе» — не сухий підручник, а жива розповідь про те, як традиції формували характер і як різні регіони, з усіма відмінностями, залишалися частиною одного великого культурного світу. Це книга, яка допомагає краще зрозуміти себе — і варта того, щоб з’явитися у сімейній бібліотеці.
Ця книжка — подорож у дитинство п’ятьох хлопців і дівчат із різних регіонів України кінця ХІХ століття. Вона відкриває світ обрядів, слів і речей, які колись здавались звичними на Гуцульщині й Буковині, Поліссі, Поділлі й Наддніпрянщині.
Історія бере початок від перерізання пуповини бабою-повитухою і закінчується кількома гучними українськими весіллями. Автори поєднують художню оповідь із етнографічним матеріалом і показують, як традиції формувались під впливом місця, віри, мови й родинного ладу, якими різними вони були і як урбанізація впливала на трансформацію соціальних ролей.
«Діло діточе» — це не ностальгія за минулим, а спроба його зрозуміти. Прочитавши, ви побачите, як жили ваші прапра — і, можливо, впізнаєте в них щось своє.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли) для скачки, оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки. Для того щоб отримати книгу, ми пропонуємо пропонуємо вам список посилань інтернет-магазинів для того, щоб ви змогли купити, слухати читання книги (аудіокнигу в mp3 (мп3)), завантажити / скачати або читати онлайн повну версію книги «Діло діточе. Як наші предки були маленькими» Остапа Українця та насолоджуватися нею.
Як правило, на сайтах-партнерах ви зможете знайти такі формати книги «Діло діточе. Як наші предки були маленькими» Остапа Українця: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (епаб), pdf (пдф) українською мовою, які підійдуть на такі пристрої як - електронна книга (Amazon Kindle, PocketBook чи Onyx), телефон на Андроїд (android), айфон, ПК (комп'ютер), айпад.
Якщо ви є правовласником книги «Діло діточе. Як наші предки були маленькими» Остапа Українця і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
