Книга «Будинок з півнями. Що замовчували в моїй родині» Вікторія Белім

Авторка народилася й виросла в Києві, підліткою емігрувала до США, згодом жила в Брюсселі, а після початку російської війни проти України у 2014 році відчула потребу заново зрозуміти власне коріння. Поштовхом до цієї подорожі стає сімейна суперечка й розрив із дядьком Володею після анексії Криму. Авторка згадує, як болісно її вразили слова дядька про вдячність Радянському Союзу, адже для неї СРСР був пов’язаний із тоталітаризмом, бідністю, Чорнобилем, голодом, чистками й руйнуванням родинної історії. Саме ця особиста тріщина поступово переростає в ширший пошук: ким були її предки, що з ними сталося і чому про деяких із них не говорили.

У центрі книжки — таємниця прадіда Никодима. Запис у щоденнику свідчив: Никодим загинув у 1930-х роках у боротьбі за вільну Україну, але в родині про нього майже не згадували. Вікторія вирішує повернути йому місце в сімейній історії, та рідні уникають розмов, а минуле чинить опір не менше, ніж люди, які звикли берегти тишу. Назва «Будинок з півнями» теж має важливе значення. За оглядами, цей будинок із двома великими півнями на фасаді був не просто архітектурною пам’яткою, а місцем, пов’язаним із радянським насильством і ЧК. Тому книжка працює одразу на кількох рівнях: як родинне розслідування, як мемуар емігрантки, як повернення до України й як спроба зрозуміти, що робить із людьми історія, коли її десятиліттями витісняють із пам’яті.

Особлива сила книжки — в тому, що велика історія тут проходить крізь дуже особисті речі. Авторка не відсторонена дослідниця, а людина, яка згадує дитинство в Києві, переїзд до Чикаго, відчуття розмитої ідентичності, спогади про Хрещатик, каштани, родинні суперечки, Майдан, страх за Україну й болісне усвідомлення того, як легко політичний конфлікт стає сімейною трагедією. «Будинок з півнями» читається як теплий, але непростий мемуар: у ньому є і документальність, і родинна драма, і майже детективний пошук правди. Оглядачі відзначають, що книжка показує не лише історію однієї сім’ї, а й складні стосунки українців із радянським минулим, мовою, пам’яттю, еміграцією та війною.

Це книжка для тих, хто любить особисті історії, в яких приватне раптом відкриває цілу країну. Тут немає сухого переказу історичних подій — натомість є живий голос людини, яка намагається зрозуміти свою родину, не зрадити пам’ять і знайти правду там, де роками було зручніше мовчати. Вона може зацікавити читачів мемуарів, родинних саг, української історії та книжок про ідентичність. 📚✨