Книга «Втрачена зоря. Книга 2 (По той бік)» Наталія Заруднюк

Епічне українське фентезі, де війна, магія й пам’ять переплітаються так, що від книги неможливо відірватися.

Сиві Ліси стоять на порозі великої війни. Імперія, ненажерлива й непереможна, вже вдихає у потилицю, а тіні старих зрад прокидаються знову. У країні блукає князь-вигнанець, поруч із ним — привид і безсмертний убивця, що не зупиниться, доки не знищить законного володаря. Але справжня битва відбувається не лише на полі бою — вона розгортається у людських серцях.

Альвах — колишня королівська радниця, сліпа жінка, яка й сама давно стала легендою. Її угода зі смертю добігає кінця. Саме тоді, коли вона нарешті знайшла тих, заради кого хоче жити… й тих, заради кого готова знову вбивати. Та тепер у неї є ще одна місія — повернути Нірану те, що вкрали: пам’ять, ім’я, силу, право на власне минуле.

Поки обидва намагаються збагнути, хто вони є насправді, світ навколо стрімко занурюється у хаос. Інквізиція шукає свою колишню радницю, яку офіційно вважають мертвою. Судові інтриги, втрачені магічні артефакти та розірвані союзи сплітаються у смертельно небезпечний вузол. А над усім цим — пророцтво про темне сонце і кровавий місяць, яке невпинно наближається.

«Втрачена зоря» — це продовження, яке робить світ більш глибоким, темним і красивим.
Це історія про межі між життям і смертю, про ціну, яку ми платимо за надію, і про те, як боляче — й необхідно — віднайти себе серед руїн. Про те, що дім — це не територія, а люди, яких ти обираєш. І що навіть у розірваному війною світі можна знайти своє світло — якщо вистачить сміливості простягнути до нього руку.

Якщо вам сподобалися міфологічні образи, густий світ, моральні дилеми та емоційний драйв «Вовчих земель», друга частина захопить ще сильніше. І якщо ви шукаєте українське фентезі, яке звучить свіже, сміливе та небезпечне — «Втрачена зоря» стане вашим наступним улюбленим зануренням.