Книга «Йо-Ке-Ле-Ме-Не. 55 історій з дитинства» Наталія Кальченко

«Йо-Ке-Ле-Ме-Не. 55 історій з дитинства» Наталії Кальченко — це книжка, яка працює як машина часу, тільки без пафосу: відкриваєш — і тебе вже накриває теплим сміхом, запахом літнього села, шурхотом гербарію між сторінками та тим дивним щастям, яке в дитинстві здавалося “нормою”.

У цій збірці — 55 коротких автобіографічних оповідань: живих, іронічних, дуже впізнаваних. Вони не про “ідеальне минуле”, а про справжнє: сметанкові пригоди й «великий сніг», абрикосові витівки, радіолу без пальта, вчорашній борщ, літні таємниці й маленькі дива, які ми колись сприймали як належне. І саме тому читаєш — і ловиш себе на тому, що смієшся вголос, а за кілька абзаців уже тихо думаєш: “О, це ж і про мене…”

Сила книжки — в її універсальності. Авторка ніби підсуває вам ключики: історія — і у вас спливає власний двір, ваші “свої” прикмети часу, ваші голоси бабусь, ваші шкільні дрібниці, які чомусь не стираються навіть після найважчих років. Недарма читачі й колеги-авторки говорять про “суцільні флешбеки” та ефект, коли “замість Черкас бачиш своє місто”.

Наталія Кальченко — психологиня, викладачка творчого письма, людина з “фірмовим” гумором, який не знецінює, а підтримує. Тут сміх — не прикраса, а спосіб вистояти: легенько повернути собі ґрунт під ногами, згадати, ким ти був до всього важкого, і відчути, що всередині досі є сонце. Недарма авторка називає ці тексти історіями-опорами: у них можна “втекти” в пам’ять, щоб потім повернутися сильнішим.

Це книжка для широкого кола читачів — але особливо для тих, хто:

• скучив за теплою, смішною, дуже українською прозою без моралізаторства;
• хоче читати короткими порціями — одну історію перед сном, у транспорті чи з кавою;
• збирає власні спогади й раптом розуміє: їх теж можна розповідати українською — просто, сміливо, по-справжньому.

Якщо вам зараз потрібні не “правильні відповіді”, а трохи світла, ця збірка може стати саме тим домашнім скарбом, який хочеться мати на полиці — і час від часу відкривати, щоб упізнавати себе, сміятися, згадувати і потроху зцілюватися.