«І будуть люди. Частина 4» — це продовження, яке відразу хапає за серце. Дімаров знову повертає читача до Тарасівки — села, у якому буденність завжди переплітається з великими історичними потрясіннями. І цього разу він загострює фокус на людині, котра вже пережила більше, ніж можна витримати.
У центрі роману — Савелій Хоменко, чоловік із понівеченим тілом, але впертим духом. Повернувшись із шпиталів, він хоче найпростішого: жити, працювати, не заважати нікому й не просити зайвого. Йому здається, що після всіх поневірянь нарешті настав час тиші. Він одружується, бере на себе поштарську сумку, входить у ритм села. Але Тарасівка — місце, де спокій тримається недовго.
У селі назріває тривожне передчуття: люди сваряться через дрібниці, втома від колгоспних порядків росте, а новини з-за меж Полтавщини приходять то похмурі, то дивні. Хтось недочуває, хтось недочекався листа, хтось шукає правду в газеті, а хтось — у чарці. І на цьому побутовому тлі Дімаров майстерно вибудовує підземний гул — небезпечне наближення війни, яке ще не називають вголос, але вже відчувають усі.
Савелій, який ледве навчився знову ходити і тримати рівновагу, опиняється в центрі сільського життя: він бачить людей такими, які вони є — смішними, наївними, жорсткими, добрими, злими. Він слухає їхні сварки про солому, сміх на призьбі, шепоти про собак, що стали лютими, мов тигри. І сам, хоч не хоче, розуміє: знову надходить час, коли кожному доведеться стати перед лицем того, від чого не втечеш.
Ця книга — про болісну крихкість мирного життя, про сміх, що межує з відчаєм, і про людей, які так і не встигли оговтатися після однієї біди, як на них насувається інша. Дімаров показує драму просто — без прикрас, але з глибокою любов’ю до кожного з персонажів.
«І будуть люди. Частина 4» — це продовження, яке не лише доповнює попередні частини, а й відкриває новий емоційний рівень епопеї. Якщо тобі близькі романи, у яких історія відчувається через долі звичайних людей, і ти хочеш зануритися у правду нашого минулого — ця книга стане для тебе відкриттям.
У романі «Біль і гнів» Анатолій Дімаров веде далі розпочату в романі «І будуть люди» розповідь-епопею про щоденні клопоти жителів полтавського села Тарасівка. Савелій Хоменко — людина з важкою життєвою історією. Після лікування він повертається в рідне село, одружується, працює листоношею, але не встигає насолодитися мирним життям.
Ми НЕ розповсюджуємо книгу (файли) для скачки, оскільки це порушує Авторське право. Наш сайт носить виключно інформативний характер, де читачі можуть ознайомитися цікавим описом книги від нашого сайту, з анотацією від видавництва, відгуками та цитатами з книжки. Для того щоб отримати книгу, ми пропонуємо пропонуємо вам список посилань інтернет-магазинів для того, щоб ви змогли купити, слухати читання книги (аудіокнигу в mp3 (мп3)), завантажити / скачати або читати онлайн повну версію книги «І будуть люди. Частина 4» Анатолія Дімарова та насолоджуватися нею.
Як правило, на сайтах-партнерах ви зможете знайти такі формати книги «І будуть люди. Частина 4» Анатолія Дімарова: fb2 (фб2), txt (тхт), rtf (ртф), epub (епаб), pdf (пдф) українською мовою, які підійдуть на такі пристрої як - електронна книга (Amazon Kindle, PocketBook чи Onyx), телефон на Андроїд (android), айфон, ПК (комп'ютер), айпад.
Якщо ви є правовласником книги «І будуть люди. Частина 4» Анатолія Дімарова і бажаєте, щоб ми видалили її з нашого книжкового сайту, будь ласка, напишіть нам на пошту abuse.knigi@gmail.com і ми в найкоротші терміни її видалимо.
